Що таке джазовий вокал в професйному співі у сучасній музіці
В академічному співі небажаною є надто велика вібрація звуку, пікільки це псує сприйняття його основного тону. В джазовому співі вібрація туку — це один з основних виражальних засобів, який надає інтонуванню особливу експресію; причому, інтервал вібрато у джазі може змінюватись.
В академічному співі не допускається детонація звучання, тобто фальшиве інтонування. У джазовому вокалі детонація звуку — це також виражальний засіб, який отримав свою назву та графічну ознаку — Веnd!
В академічному співі недопустимі так звані носові звуки. В джазовому співі такий прийом є можливим і досить часто впроваджується. Наприклад, джазовий співак може уривок пісні або навіть всю пісню виконати саме таким носовим звуком, імітуючи тембр саксофону чи труби із сурдиною.
Одним із постулатів в академічній школі співу є вимога щодо природного тембру. В джазовому виконавстві співак може впроваджувати тембральне забарвлення, яке, на його думку, найкраще передає зміст твору. Темброва шкала джазового співу дуже різноманітна і охоплює значний діапазон тембрового варіювання (наприклад, хриплий, носовий, горловий, глухий, тощо).
В академічній вокальній школі спів відбувається на голосних звуках, які звучать наповнено та благородно. В джазовому вокалі виконання може здійснюватись як на голосних, так і на приголосних звуках.
В академічній вокальній педагогіці не допускаються неточні моменти початку та закінчення фрази. Відносно джазу ми можемо зауважити, що точний вступ та закінчення музичних фраз небажані. Вся метро-ритмічна структура джазу побудована на постійних відхиленнях від точної ритмічної пульсації (більш за все це випередження долів метру). Такий прийом отримав назву оії-Ьеаі і існує яку вокальній, так і в інструментальній музиці.
В академічному співі небажаним є зловживання вокальним прийомом рогіашепіо, £ІІ35апоо, а також форшлаги, тощо. У джазій музиці, як в інструментальній, так і вокальній, такі прийоми є цілою низкою звуковисотпого інтонування, яка охоплює найрізноманітніші засоби вимови.
Процес джазового виконання, так само як академічного, мусить бути пов’язаний із вирішенням завдань щодо вірної роботи голосового апарату під час звукоутворення, чіткою співочою артикуляцією та дикцією. В процесі навчання повинні впроваджуватися вокальні вправи, які спрямовані на досягнення суто специфічних виконавських прийомів, а саме: на характерне для джазу вібрато, гліссандо, фальцет, шепіт, надрив, розвиток скету -різноманітних вправ зі змінами складів, тощо.
Вокальні вправи утворюють та розвивають навички спрямування свідомості учня на певний музичний образ, характер. Адже джазове мистецтво є образно-інтонаційним і важливо, щоб учень з самого початкового етапу навчання розумів цю образну мову. Тому мета комплексного застосування виражальних засобів спрямована на те. щоб учень з першого моменту співу поєднав два етапи роботи — технічний та образно-художній.
