Склад Кінга Олівера з Луї Армстронгом в період новоорлеанского стилю традиційного джазу
Поняття класичний джаз слід розглядати з двох сторін. З одного боку під класичним джазом мається на увазі певна тимчасова епоха, що мала місце в історії існування цієї культури. З іншого, як і у всіх словосполучення пов’язаних зі словом класичний – це стосується як нікому творення основного, непорушного якості, стилю і т. д. Почнемо з другого.

Слово класичний у всіх словниках має докорінно однакове трактування. Від латинського classicum – першокласний, зразковий, і стосовно до будь-якої форми творчості можна продовжити: «створений класиком, досконалий, визнаний зразковим» [4, 230]. Що стосується безпосередньо музики, так це – «музичні твори, які відповідають самим високим художнім вимогам, поєднуючи глибину, змістовність, ідейність з досконалістю форм, що витримали перевірку часом» і ввійшли до скарбниці світового музичного мистецтва» [5,80].

Класичний джаз на зорі ХХ ст., дефініції понять, термінологія, класифікація

Спочатку термін джаз вживався в узагальненій формі і мав жаргонний відтінок. Переважно це були словосполучення пов’язані з формою виконавства – «джаз бенд». Але з часом він чітко визначився, як музичний жанр. У багатьох словниках слово джаз не тільки має однакове значення, але й однакове трактування. Словник іноземних слів: «Джаз – рід професійного музичного мистецтва, що склався на рубежі 19 – 20 ст. в результаті синтезу європейської та африканської музичної культури і утвердився, насамперед у негритянській середовищі у США» [4, 158]. Точно так само, за винятком одного слова – замість негритянської вживається негрів, у словнику Ст. Симоненко «Лексикон джазу» та інша послідовність словосполучень, але з однаково витриманою думкою, у словнику «Музычна естрада» Ст. Откидач.

Слідуючи далі, можна помітити, що переважає одна точка зору: «Характерними рисами джазу є імпровізаційне начало, специфічне звуковидобування на музичних інструментах, відмінна від академічної музики фразування, а також складна багатопланова ритмічна структура та інтонаційний лад, допускає доповнення від темперації» [3, 36].

Періоди класичного джазу і дефініції понять


Поділ джазу на тимчасові періоди має тенденцію до єдності думки, але з дещо різним трактуванням. Ст. Симоненко умовно ділить джаз на традиційний джаз, період свінгу і сучасний джаз [3, 37]. Приблизно таку ж точку зору висловлює і Дж. Коллиер в «Становлення джазу», розділяючи джаз на: класичний, еру свінгу і сучасний. Ст. Откидач в своєму словнику «Музычна естрада» визначає два періоди: У руслі так званого класичного і сучасного джазу [2,116]. зазначимо Ю. Панасье, який вважає, що історія справжнього джазу закінчується з «ерою свінгу», тим самим звужуючи часові межі і розділяючи його тільки на стилі.

Джаз-бенд традиційного ньюорлеанского джазу відомого корнестиста “Кінга” Олівера з трубачем Луї Армстронгом. Традиційний джаз (traditional jazz) – назва ранніх стилів джазу – новоорлеанського і диксиленду» [3, 86]. У тієї ж книги Симоненко дає визначення класичного джазу: «Класичний джаз (classic jazz) – період в історії розвитку традиційного джазу. До класичного джазу відносяться: новоорлеанський стиль, диксиленд і чиказький стиль»[3, 51]. Якщо зіставити виходить досить заплутані і незрозумілі пояснення.

Традиційний джаз Ст. Симоненко трактує, як «назва ранніх стилів джазу» (с. 86), в той же час класичний джаз, як «період в історії розвитку» [3, 51], але не зрозуміло, чому все того ж «традиційного джазу», згадуючи при цьому два рази ті ж самі стилі, з додаванням ще одного – «чикаго». Поясненням цьому може бути висловлювання Е. Овчинникова у своїй монограмі «Історія джазу»: «Класичний джаз разом з деякими його архаїчними різновидами позначають терміном традиційний джаз (tradition jazz)» [1, 117]. Тепер стає ясно, що один і той же період має дві назви. Отже, джаз ми розділимо на три періоди – Класичний (або традиційний) джаз, ера (або епоха) свінгу і сучасний джаз.

См. продовження Класичний джаз: новоарлеанский, чиказький стилі — 2 частина 

Використана література:


  1. Овчинников Е. В. Історія джазу Випуск 1 – М.; Музика, 1994. – 240 с.
  2. Откидач Ст. Музична эстрада: Словник – Харків.; Видавець І. Ст. Якубенко, 2004.– 445 с. 445
  3. Симоненко В. Лексикон джазу – К.; Муз. Україна, 1981. – 112 с.
  4. Словник іноземних слів / 14-е изд., испр. – М.; Російська мова, 1987. – 608 с.
  5. Юцевич Ю. Словник музичних термінів – К.; Муз. Україна, 1988. – 263 с.