Початок статті: >> "Фольклор у джазі: історія становлення, тенденції розвитку - 1 частина" 
Продовження: >> "Фольклор у джазі: тенденції становлення афро-кубинського стилю - частина 2" 
Продовження: >> "Фольклор у джазі: фламенко і латиноамериканський джаз — частина 3" 
Європейський та славянський фольклор у джазі ХХ ст.
В Європі ж з середини ХХ-го століття явно окреслилася тенденція до взаємодії джазової музики з місцевим фольклором, отримала державну підтримку, зокрема, в країнах Східної Європи. З 60-х років, наскільки можна судити за матеріалами журналу «Джаз-форум» (польська та англійська варіант), а також історичного нарису «Радянський джаз» Баташева А.[1]

почався інтенсивний процес освоєння національного фольклору джазменами.

Йому була притаманна різна ступінь інтенсивності, в залежності від умов його протікання – соціальних, політичних, економічних, не кажучи вже про особливості народної музики цих країн.

Становлення, тенденції європейського та слов’янського фольклору у джазовій культурі ХХ ст.

Ключова роль ритміки джазу здавалася б передбачала удачі на цьому шляху насамперед у кавказьких музикантів, вихованих у середовищі, культивує ритм. Проте вони пішли далеко не відразу. Лише з другої половини 70-х років починають з’являтися композиції, що свідчать про прогрес у цьому напрямку:

  • азербайджанського піаніста і композитора Вагіфа Мустафазаде
  • вірменина Олександра Картеляна
  • грузина Вадима Бердзанишвили
  • та інших.

Піаніст і композитор Вагіфа Мустафазаде (Азербайджан)



Що ж стосується слов’янського фольклору, то в ході його освоєння акцентувалася увага на ладовому та мелодическом своєрідності :

  • біг-бенд Олега Лундстрема
  • біг-бенд Анатолія Крола
  • ансамбль «Крещендо»
  • ансамбль «Арсенал».
Ближче до кінця ХХ-го сторіччя (про що можна судити по зроблених записів) успішно почали вирішувати проблему взаємини фольклору та джазу і представники інших регіонів СРСР.

  • З одного боку, – прибалтійські (біг-бенди Володимира Чекасіна, Пятроса Вішняускаса, Володимира Толкачова композитор і піаніст Тину Найсоо),
  • а з іншого боку, – башкирські, якутські, алтайські, туркменські музиканти (зокрема, оркестр Марата Юлдыбаева «Дустар» , відомий «Гунеш»).
Також слід виділити такого роду виконавців зі світовою популярністю:

Їх досвід, безсумнівно, потребує обов’язкового теоретичного осмислення, тим більше що їх яскраве самовираження стимулює інтерес підростаючого покоління музикантів.
1. Біг-бенд Олега Лундстрема
2. Біг-бенд Анатолія Крола
3. Ансамбль «Арсенал»
4. Біг-бэндВладимира Толкачова
5. Оркестр Марата Юлдыбаева «Дустар»
6. Ансамбль «Гунеш»

Бібліографія.


  1. Баташев А. Радянський джаз. Історичний нарис – М.; Музика, 1972 – 176 с.
  2. Браславський Д. Аранжування для естрадних ансамблів і оркестрів – М.; Музика, 1974. – 392 с.
  3. Ренджерів П. О. Народні витоки джазу // Джаз-банд і сучасна музика Сб. ст-ї. – Л.: Academia.1926 – с. 12 – 20.
  4. Гусєв Ст. Е. Фольклор як елемент культури // Збірник мат. симпозіуму АН СРСР Мистецтво в системі культури – Л.; «Наука», 1987. – с. 36 – 41.
  5. Коллиер Дж. – Л. Луї Армстронг – Американський геній – М.; Веселка, 1987. – 424 с.
  6. Коллиер Дж. – Л. Становлення джазу – М.; Веселка, 1984. – 392 с.
  7. Конен Ст. Шляху розвитку американської музики. Нариси з історії музичної культури США – видання 3-е перероблене – М.; «Сов. композитор», 1977. – 447 с.
  8. Конен Ст. Народження джазу / Видання 2-е – М.; Сов. Композитор, 1990. – 320 с.
  9. Мійо Д. Розвиток джазу і північно-американська негритянська музика//Джаз-банд і сучасна музика Сб. ст-ї. – Л.: Academia.1926 – с. 21 – 31.
  10. Овчинников Е. В. Історія джазу / Випуск 1 – М.; Музика, 1994. – 240 с.
  11. Откидач В. М. Музична эстрада: Словник – Харків, Видавець І. Ст. Якубенко, 2004.– 445 с. 445
  12. Панасье Ю. Історія справжнього джазу – Ленінградське відд.; Музика, 1978. – 131 с.
  13. Петров А.с Джазові силуети – М.; Музика, 1996. – 239 с.
  14. Пістон У. Оркестровка – М.; Сов. Композитор, 1990. – 464 с.
  15. Симоненко В. Лексикон джазу – К.; Муз. Україна, 1981. – 112 с.
  16. Словник іноземних слів / 14-е изд., испр. – М.; Російська мова, 1987. – 608 с.
  17. Степурко О. Трубач у джазі – М.; Сов. Композитор, 1989. – 207 с
  18. Фейєртаг Ст. Джаз. ХХ століття. Енциклопедичний довідник – СПб.; Скіфія, 2001. – 564 с.
  19. Юцевич Ю. Словник музичних термінів – К.; Муз. Україна, 1988. – 263 с.
  20. Berendt I. E. Od raga do rocka – Kr.; PWM, 1979. – 539 p.
  21. Stearns M. The Story of Jazz M. Stearns – N. Y.; Oxford University Press, – 367 p.
  22. Tanner P. O. W. Jazz P. O. W. Tanner , D. W. Megill, M Gerow – 7 ed. – Dubuque: Brown, 1992. – 228 p.
  23. Wasserberger I. Jazzovy slovnik I. Wasserberger a kolektiv – Bratislava Slatne hudobne vydavateL, 1966. – 351 str.